парувати — (виділяти пару, тепло, вологу внаслідок температурних змін), кури[і]тися, куріти, дими[і]тися, дими[і]ти … Словник синонімів української мови
парувати — 1 дієслово недоконаного виду виділяти пару парувати 2 дієслово недоконаного виду об єднувати в пару парувати 3 дієслово недоконаного виду бути під паром … Орфографічний словник української мови
парування — I я, с. Дія за знач. парувати I. II я, с. Дія за знач. парувати II і паруватися. III я, с. Дія за знач. парувати III. Парування поля … Український тлумачний словник
випаровувати — ую, уєш, недок., ви/парувати, ую, уєш, док. 1) перех. Виділяти в повітря рідину, вологу та ін., що перетворилися в пару, перейшли в газуватий стан. 2) неперех. Те саме, що випаровуватися … Український тлумачний словник
відпарувати — у/є, док. Закінчити, перестати парувати … Український тлумачний словник
запарувати — у/є, док. Почати парувати, виділяти пару … Український тлумачний словник
запарюватися — ююся, юєшся, недок., запа/ритися, рюся, ришся, док. 1) Набувати певних якостей внаслідок запарювання. 2) перен., розм. Втомлюватися, роблячи що небудь. || Не встигати, не впоратися з роботою. 3) тільки недок. Пас. до запарювати 1 3). 4) тільки… … Український тлумачний словник
куритися — I и/ться, недок. 1) Те саме, що куріти I. || Про ароматичні речовини. 2) над чим, з чого, безос. Підніматися клубками вгору (про дим). 3) Виділяти випари, пар; оповиватися туманом; парувати. 4) Вкриватися вихорами пилу, снігу тощо. II ку/риться,… … Український тлумачний словник
куріти — I ри/ть, рідко курі/є, недок. Горіти слабо, виділяючи при цьому дим. || Сповнювати повітря димом. II ри/ть, недок. 1) Підіймати куряву вгору. 2) Здійматися вгору (про пил, сніг, туман і т. ін.). || чим. Те саме, що парувати I 1). || безос … Український тлумачний словник
паруючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до парувати I. || у знач. прикм … Український тлумачний словник